Квиток у нове життя
Кочерга Ольга
Мова видання: укр.
Виходить друком: травень 2025
Сторінок: 160
Оправа: тверда
Ціна: за запитом
ISBN 978-617-7805-08-7
«Нарешті добралися!» – з радістю подумала я.
Утомлені від тривалого перельоту і одне від одного, ми прилетіли на відпочинок. Дорогою в мене постійно виникало питання: «Навіщо ми сюди приїхали? Це місце для закоханих, а ми ледь витримуємо компанію одне одного».
Єдине, що справді мене тішило, так це те, що вперше за довгий час ми їдемо на відпочинок без дітей! Можливо, це звучить егоїстично, але я так втомилася від материнства і нескінченних домашніх обов’язків, що хотілося втекти від усього цього. І ми вибрали ідеальне місце: по-перше, дивовижно гарне, а по-друге – далеко від дому. Це означає, що я не зможу кинути все й повернутися раніше, навіть якщо діти цього захочуть, а лише тоді, коли настане час від’їзду. Я так втомилася від свого життя, що мені конче потрібно переключитися і відпочити! Як мине ця поїздка – не знаю, але надіюся, що зможу хоча б ненадовго забути про контроль і турботи й насолодитися моментом. Від надлишку думок почала боліти голова. Так…
Заплющила очі, вдихнула і видихнула…
Виходить друком: травень 2025
Сторінок: 160
Оправа: тверда
Ціна: за запитом
ISBN 978-617-7805-08-7
«Нарешті добралися!» – з радістю подумала я.
Утомлені від тривалого перельоту і одне від одного, ми прилетіли на відпочинок. Дорогою в мене постійно виникало питання: «Навіщо ми сюди приїхали? Це місце для закоханих, а ми ледь витримуємо компанію одне одного».
Єдине, що справді мене тішило, так це те, що вперше за довгий час ми їдемо на відпочинок без дітей! Можливо, це звучить егоїстично, але я так втомилася від материнства і нескінченних домашніх обов’язків, що хотілося втекти від усього цього. І ми вибрали ідеальне місце: по-перше, дивовижно гарне, а по-друге – далеко від дому. Це означає, що я не зможу кинути все й повернутися раніше, навіть якщо діти цього захочуть, а лише тоді, коли настане час від’їзду. Я так втомилася від свого життя, що мені конче потрібно переключитися і відпочити! Як мине ця поїздка – не знаю, але надіюся, що зможу хоча б ненадовго забути про контроль і турботи й насолодитися моментом. Від надлишку думок почала боліти голова. Так…
Заплющила очі, вдихнула і видихнула…