У світ грибів із Зінаїдою Косинською. Книга 1: болети (Додатковий тираж)
Зінаїда Косинська

Мова видання: укр.
Виходить друком: травень 2019
Сторінок: 160
Оправа: тверда
ISBN: 978-617-7289-65-3
Ціна — 190 грн


Перша книга знаного в колах грибарів міколога-аматора містить інформацію про групу болетових грибів, до якої входять найбільш уживані гриби: білі, дубовики, моховики, маслюки, лецінуми та деякі інші, що зустрічаються в наших лісах.
В ілюстрованій частині подано близько трьохсот фотографій грибів з описом, що полегшить вивчен- ня і розпізнавання цих видів грибів любителями-збирачами. Значну увагу приділено способам розпізнання видів грибів, схожих між собою, особливо для запобігання поплутування їстівних і неїстівних видів. Описова частина розрахована на тих, хто бажає поширювати і поглиблювати свої знання в царині аматорської мікології.
Книга буде корисна всім, хто цікавиться збиранням і споживанням грибів.

Науково-популярне видання про різноманітність грибів, які зустрічаються на території України.
Болетові гриби – м’ясисті, переважно великі та середні гриби з пористим гіменофором. Продукуюча спори частина (гіменофор) розташована знизу шапинки та складається зі зрослих бічними поверхнями більш або менш правильних трубочок, відкритих донизу. Цей шар у зрілих грибів можна легко відокремити від м’якуша шапинки.
Для того, щоб було легше орієнтуватися в цій групі, її доцільно розділити на підгрупи, які не обов’язково збігаються з родами.
1) Боровики: 1а) білі гриби (білом’якотні, без автооксидації), 1б) напівбілі і/або група боровика королівського (цитриново-жовтий гіменофор, шапинка з рожевими відтінками), 1ба) гіркі напівбілі боровики – білуватий і червононогий.
2) Дубовики – червона поверхня гіменофору, на розрізі більш-менш інтенсивно синіють, жовтий або жовтуватий м‘якуш. Продукують ще більше червоного пігменту для захисту, так що інтенсивно-червоною є вся порова поверхня. Гіркотами майже не користуються, бо два перерозвинені рівні захисту надто стримують розвиток.
3) Моховики – мають менші розміри, шапинка не ослизає при зволоженні (Xerocomus – суха голова), без сіточки на ніжці. Сюди ж можна додати болетінуси – гриби рівня моховика-маслюка. 4) Маслюки (Suillus – жирний, сальний – волога шапинка через слиз має вигляд масної).
5) Підберезовики-підосичники, інакше краснюки та бабки, – рід Leccinum (поверхня ноги специфічно луската, схожа на кору скельного дуба). Теж мають певний захист – нетермостійкі речовини, тому сирі або недосмажені краснюки можуть спричинити отруєння.
6) Білоспорові (Gyroporus) – каштановик і синяк.
7) Рожевоспоровий жовчний гриб.
8) Порфіроспоровик – винно-коричневі спори.
9) Шишкогриб – чорний споровий натрус.
10) Гіродон – рідкісний гриб, зовні схожий на козляка, але має короткі трубочки, які не відокремлюються від м‘якуша, що наближує його до шапинко-ніжкових трутовиків.
11) Болетін – схожі на маслюки, але з сухою лускатою шапинкою і порожнистою ніжкою. Гриби цього роду в Україні не фіксувались, але можливі.