Лісова варта
Андріс Лагздукалнс

Мова видання: укр.
Виходить друком: квітень 2020
Сторінок: 160
Оправа: тверда
Ціна: 295 грн.


Десь на початку травня, теплого сонячного дня на узбіччі заміського шосе зупинилось яскраве червоне авто. За його кермом сиділа вродлива жінка середнього віку в темних окулярах та із зачіскою, прихованою під шовковою хустиною. Жінка була одягнута у світлий костюм спортивного крою, який чудово пасував до ледь засмаглої шкіри її обличчя. Черевики без підборів давали їй можливість влучно поратися з педалями газу та гальм. Спинивши авто, жінка повернулася до пасажирів.

Пасажири – хлопчик та дівчинка десяти та дванадцяти років – про щось палко сперечалися на задньому сидінні.

— Досить вже волати! Я ваш вереск навіть у навушниках чую, — суворо звернулася жінка до дітей. — Що сталося? Чому галас здійняли?

— Та скільки ми ще будемо їхати? Ти ж казала, що лише трохи від’їдемо від міста і влаштуємо сніданок на траві. А ми вже майже годину котимо. Тут навіть мережа відсутня. Ми опинились десь на околиці цивілізації. Ти собі повтикала до вух свої цяцьки і слухаєш музон. А нам що робити? Он навіть Фелікса вже загойдало, — дівчина вказала рукою на сірого кота, який зручно влаштувався на передньому сидінні, пристебнутий до нього паском безпеки.

Було схоже, що дівчинка виявилася права. Після зупинки авто кіт почав швидко дихати та гикати.

— Нехай тобі грець! Ти маєш рацію, доню. Вибачте мені, але навколо така мальовнича природа, що я замріялась. Зараз знайдемо галявину і влаштуємо святковий пікнік.

Увімкнувши передачу, жінка вправно спрямувала автомобіль на шосе і через кількадесят метрів звернула на просіку. Просіка тягнулася вбік та вдалечінь і приваблювала мандрівників величезними стовбурами сосен, жовтим піском та яскравою зеленою травою.


  • Попередня
  • Ctrl
  • Наступна